База тестів

  • Інфаркт міокарду
  • Гострий гастрит
  • Медикаментозний анафілактичний шок
  • Гостра лівошлункова недостатність
  • Інсульт
  • Епілепсія
  • Призначити блокатори Н1 гістамінових рецепторів ІІ або ІІІ покоління та відпустити додому
  • Призначити блокатори Н1 гістамінових рецепторів ІІ або ІІІ покоління та порекомендувати амбулаторне лікування у алерголога за місцем проживання
  • Негайно госпіталізувати в алергологічне або терапевтичне відділення
  • Ввести глюкокортикостероїди в/в або в/м, блокатори Н1 гістамінових рецепторів І покоління парентерально та негайно госпіталізувати в алергологічне або терапевтичне відділення
  • Атопічний дерматит в стадії загострення
  • Бронхіальна астма
  • Обструктивний бронхіт
  • Медикаментозна алергія, рецидивуюча кропив'янка, набряк Квінке. Бронхообструктивний синдром
  • Гостра пневмонія з бронхообструктивним синдромом
Хвора, 45 років, поступила до гінекологічного відділення з приводу міоми матки. В анамнезі - бронхіальна астма та непереносимість антибіотиків (групу антибіотиків хвора назвати не змогла). Після надпіхвової ампутації матки виписана додому. Через місяць діагностовано післяопераційний передній параметрит із абсцедуванням. Хворій призначили аугментин по 1,2 г внутрішньовенно крапелино, а також метронідазол. Перші два введення аугментина хвора перенесла добре. При третьому внутрішньовенному крапельному введенні аугментину з ізотонічним розчином натрію хлориду у хворої виникла лихоманка та різко підвищилась температура тіла до 39°С. Після внутрішньовенного введення 1 мл 2% розчину промедолу лихоманка зникла. Четверте вливання також супроводжувалось лихоманкою, яка була купована. Через годину після п'ятого вливання знову з'явилась лихоманка. Черговий лікар ввів 2 мл 2% розчину супрастину та 1 мл 2% розчину промедолу. Лихоманка не припинилась. З'явився біль за грудиною, утруднене часте дихання, різко зблідли шкіряні покриви, порушилась свідомість, знизився артеріальний тиск, пульс був ниткоподібний 102 удари за хвилину. Після внушньом'язового введення кордіаміну та адреналіну стан хворої не покращився. Через 5 хвилин наступила зупинка серця та дихання. Зовнішній масаж серця, штучне дихання із рота в рот, внутрішньосерцеве введення адреналіну та інші реанімаційні заходи ефекту не дали. При патологоанатомічному дослідженні виявлені зміни в органах, які характерні для анафілактичного шоку. Перелічіть ранні ознаки сенсибілізації хворих до медикаментів, які спостерігались у даної пацієнтки:
  • Ринорея
  • Лихоманка
  • Еозинофілія
  • Тромбоцитопенія
  • Свербіння шкіри
  • Нудота
  • Підвищення температури тіла
Хворий 35 років, знаходився в клініці з діагнозом фіброзно-кавернозного туберкульозу легень, пострезекційної емпієми з плевроторокальною норицею. Туберкульозом хворіє 8 років. При призначенні рифампіцину раніше відзначалися шкіряні алергічні реакції, які зникали після відміни препарату. При поступленні у клініку хворому був призначений ріфампіцин. Через 20 хвилин після прийому у хворого виник короткочасний колапс. АТ знизився до 70/30 мм рт ст. Пацієнт скаржився на біль в животі та в ділянці серця. З'явилися симптоми подразнення черева. Аналіз крові: лейкоцитів 18х109 /л, ШОЕ 30 мм/год. Вирішено було провести екстренну лапаратомію під загальним наркозом. При ревізії черевної порожнини, крім дещо збільшеної печінки з фіброзними нашаруваннями на передній поверхні іншої патології не виявлено. Під час зашивання черевної порожнини хворий помер від набряку легень та зупинки серця. При патологоанатомічному дослідженні виявлені зміни внутрішніх органів, характерні для анафілактичного шоку. Який варіант медикаментозного анафілактичного шоку був у хворого:
  • Гемодинамічний
  • Абдомінальний
  • Церебральний
  • Асфіктичний
Хвора, 30 років, після внутрішньом'язового введення зінацефу раптово втратила свідомість. При огляді: без свідомості, дихання поверхневе, шкіряні покриви гіперемовані, в легенях - везикулярне дихання, сухі розсіяні хрипи, тахікардія, тони глухі, аритмічні, пульс 110 ударів за хвилину. АТ 30/0 мм рт ст. Зі сторони інших внутрішніх органів патології не виявлено. Із анамнезу: медсестра ввела зінацеф на прохання хворої від застуди. В амбулаторній картці: 3 роки тому зверталась до дерматолога за медичною допомогою з приводу кропив'янки неясного ґенезу, була на лікарняному протягом тижня. В послідуючі 6 місяців до лікаря не зверталась. Надана допомога: в маніпуляційному кабінеті медсестра ввела хворій 1 мл 1% розчину димедролу в/м, 10 мл 10% розчину хлористого кальцію в/в, викликала лікаря-реаніматолога, який оглянув хвору через 20 хвилин після того, що трапилось. Назначив дексаметазон - 20 мг внутрішньовенно, 1 мл 1% розчину мезатону підшкірно, розчин адреналіну 1 мл в/в з 10 мл фізіологічного розчину та 0,5 мл з 10 мл фізіологічного розчину внутрішньосерцево. Стан хворої не змінився. Через 25 хвилин хвора померла не приходячи до свідомості. Яка помилка медичної сестри?
  • Не зібраний алергологічний анамнез
  • Ін'єкція зроблена без призначення лікаря
  • Початок надання допомоги з ін'єкції димедролу
  • Не проведені заходи з елімінації алергену
Хвора, 30 років, після внутрішньом'язового введення зінацефу раптово втратила свідомість. При огляді: без свідомості, дихання поверхневе, шкіряні покриви гіперемовані, в легенях - везикулярне дихання, сухі розсіяні хрипи, тахікардія, тони глухі, аритмічні, пульс 110 ударів за хвилину. АТ 30/0 мм рт ст. Зі сторони інших внутрішніх органів патології не виявлено. Із анамнезу: медсестра ввела зінацеф на прохання хворої від застуди. В амбулаторній картці: 3 роки тому зверталась до дерматолога за медичною допомогою з приводу кропив'янки неясного ґенезу, була на лікарняному протягом тижня. В послідуючі 6 місяців до лікаря не зверталась. Надана допомога: в маніпуляційному кабінеті медсестра ввела хворій 1 мл 1% розчину димедролу в/м, 10 мл 10% розчину хлористого кальцію в/в, викликала лікаря-реаніматолога, який оглянув хвору через 20 хвилин після того, що трапилось. Назначив дексаметазон - 20 мг внутрішньовенно, 1 мл 1% розчину мезатону підшкірно, розчин адреналіну 1 мл в/в з 10 мл фізіологічного розчину та 0,5 мл з 10 мл фізіологічного розчину внутрішньосерцево. Стан хворої не змінився. Через 25 хвилин хвора померла не приходячи до свідомості. Оцініть якість наданої допомоги лікарем та чому наступила смерть хворої
  • Допомога надана не в повному обсязі, тому хвора померла
  • Недостатньою була доза димедролу
  • Допомога надана в повному обсязі за даний час, але час надання допомоги був затриманий
Хвора, 19 років поступила в прийомне відділення в крайньому тяжкому стані. Анамнез: після укусу бджоли в передпліччя лівої руки, через 5 хвилин відчула пульсацію в голові, нудоту, незабаром з'явились болі в животі, розпирання, тиснення на діафрагму, здавлення грудної клітини, почуття страху. Об'єктивно: загальний стан надто тяжкий, шкіра бліда, збільшений язик за рахунок набряку. Зіниці не реагують на світло. Дихання стридорозне, 36 за хвилину. Пульс на правій руці слабкого наповнення, 160 ударів за хвилину, передпліччя та кисть лівої руки набрякла, гіперемована, гаряча на дотик. АТ 80/35 мм рт ст. Живіт м'який, відзначаються болі при поверхневій пальпації, печінка не збільшена. Випорожнень не було. Сечовипускання не порушено. Хворій встановлений діагноз: Бджолина алергія (тяжкий перебіг) з клінічними проявами анафілактичного шоку в сполученні з набряком Квінке на ділянці обличчя, язика. Які препарати для невідкладної терапії даного стану слід вводити в першу чергу
  • Блокатори Н1 гістамінових рецепторів І покоління парентерально
  • Блокатори Н1 гістамінових рецепторів ІІ та ІІІ поколінь
  • Сечогінні препарати
  • Кортикостероїдні препарати парентерально
  • Кортикостероїдні препарати перорально
  • Введення адреноміметиків парентерально
  • Седативні препарати