-
Iзоiоннi розчини неорганiчних сполук
-
Бiлковi препарати (альбумiн, протеїн)
-
Розчини глюкози та фруктози
-
Розчини амiнокислот
-
Бiлковi гiдролiзати з незбалансованим вмiстом амiнокислот
-
Жировi емульсiї, якi мiстять есенцiальнi жирнi кислоти
-
33 : 33 : 33
-
40 : 40 : 20
-
50 : 30 : 20
-
30 : 30 : 40
-
20 : 30 : 50
-
15-20 мл/кг
-
25-40 мл/кг
-
40-50 мл/кг
-
50-60 мл/кг
-
25-50 ммоль/кв.м
-
50-70 ммоль/кв.м
-
25-50 моль
-
75-150 моль
-
1-2 г/кг
-
2-3 г/кг
-
3-4 г/кг
-
4-5 г/кг
-
Посмугованi м'язи
-
Мiокард
-
Головний мозок
-
Печiнка
-
Мозковий шар наднирникових залоз
-
Клiтини кровi
-
Гiпергiдратацiя
-
Кетоацидотична кома
-
Некетоацидотична гiперосмолярна дегiдратацiйна кома
-
Гiпокалiємiя
-
Глiкозурiя
-
300-400 г
-
400-500 г
-
500-600 г
-
Доза залежить вiд концентрацiї глюкози в кровi
-
Збiльшення вентиляцiї, яка пов'язана з надмiрною продукцiєю вуглекислоти
-
Затримки води в органiзмi
-
Гiпофосфатемiї
-
Зниження iнотропної функцiї мiокарда
-
Зниження вмiсту 2,3-дифосфоглiцерату
-
Посилення лiполiзу
-
Введення великої кiлькостi глюкози гальмує утворення сурфактанту
-
Введення великої кiлькостi глюкози пiдвищує респiраторне навантаження i може призвести до розвитку респiраторного ацидозу
-
Кiлькiсть глюкози, яка може засвоюватися органiзмом, лiмiтована
-
Введення великої кiлькостi глюкози може призвести до жирової дистрофiї печiнки
-
Кiлькiсть глюкози, яка може засвоюватися органiзмом,не лiмiтована
-
Глюкоза + амiнокислоти
-
Глюкоза + жировi емульсiї
-
Глюкоза + сорбiтол (2:1 або 1:1)
-
Глюкоза + фруктоза + ксилiтол (2:1:1 або 2:2:1)
-
Глюкоза + ксилiт (2:1)
-
Утилiзацiя їх у пiсляоперацiйному перiодi практично не порушується
-
Пригнiчується глiконеогенез з амiнокислот
-
Покращується утилiзацiя глюкози на фонi стресу
-
Неможливий розвиток гiперглiкемiї
-
Утилiзуються всiма органами i тканинами
-
Головний мозок
-
Печiнка
-
Гладкi м'язи
-
Посмугованi м'язи
-
Клiтини кровi
-
Скелетнi м'язи
-
Гладкi м'язи
-
Мiокард
-
Печiнка
-
Головний мозок
-
Використання вуглеводiв для енергетичних цiлей лiмiтоване
-
Жировi емульсiї є джерелом незамiнних жирних кислот
-
Жировi емульсiї дають змогу швидше припинити харчове виснаження
-
При використаннi жирових емульсiй немає небезпеки розвитку гiперосмолярностi плазми
-
Можуть використовуватися при будь-яких патологiчних станах
-
Тяжкого шоку
-
Коматозних станiв
-
Коагулопатiй
-
Тяжкого харчового виснаження
-
Тяжких захворювань печiнки
-
Гострих порушень мозкового та вiнцевого кровообiгу
-
Озноб, пiдвищення температури тiла
-
Гiперемiя шкiри лиця
-
Задишка, iнодi з ціанозом шкiрних покривiв
-
Швидке знепритомнення
-
Нудота, блювання
-
Полiурiя
-
Зниження рiвня протромбiну
-
Збiльшення селезiнки
-
Проносу
-
Коагулопатiї
-
Анемiї, лейкопенiї, тромбоцитопенiї
-
Судом
-
5000 ОД на 100 мл емульсiї
-
5000 ОД на 500 мл емульсiї
-
5000 ОД на 1000 мл емульсiї
-
Абсолютно протипоказане
-
Проводиться, якщо рівень тригліцеридів крові до 12 Ммоль/Л
-
Потребує контролю ліпідів крові
-
Застосовується у всіх випадках
-
У процесi метаболiзму є джерелом енергiї (1г = 29,1 кДж чи 7,1 ккал)
-
Здiйснює помiрний анальгетичний i седативний ефект
-
Може утилiзуватися всiма органами i тканинами
-
Викликає дiуретичний ефект, є антагонiстом вазопресину
-
Не має гепатотоксичного впливу
-
Концентрацiя етанолу у розчинi, що вводиться, не повинна перевищувати 5%
-
Швидкiсть iнфузiї не повинна перевищувати 0,1 г/кг/год
-
Швидкiсть iнфузiї не повинна перевищувати 0,5 г/кг/год
-
Добова доза не повинна перевищувати 0,5-1,0 г/кг
-
Добова доза не повинна перевищувати 2,0-3,0 г/кг
-
Не рекомендується комбiнувати з багатоатомними спиртами
-
Введення барбiтуратiв i сульфанiламiдiв
-
Поєднання з глюкозою або фруктозою
-
Непритомний стан хворго
-
Гiперглiкемiя
-
Недостатнiсть печiнки
-
Шок
-
Цукровий дiабет (1-го типу)
-
Лактат-ацидоз
-
Гiпергiдратацiя
-
Отруєння метанолом
-
Дефiцит калiю
-
Гiперглiкемiя
-
Гiпоглiкемiя
-
Гiперосмолярна кома
-
Лактат-ацидоз
-
0.1 г/кг/год
-
0.125 г/кг/год
-
0.25 г/кг/год
-
0.5 г/кг/год
-
50 мл
-
100 мл
-
200 мл
-
300 мл
-
Седативний
-
Значна нестабiльнiсть серцево-судинної системи
-
Дiуретичний
-
Значне зниження концентрацiї iонiв кальцiю в плазмi кровi
-
Кров та її препарати не слiд використовувати для парентерального живлення
-
Важливо, щоб сумiш амiнокислот мiстила незамiннi амiнокислоти
-
Кiлькiснi спiввiдношення у вмiстi незамiнних амiнокислот не мають iстотного значення
-
Надлишкове введення однієї або кiлькох амiнокислот може здiйснити токсичний ефект
-
Ефективнiсть препаратiв амiнокислот визначається їх якiсним та кiлькiсним спiввiдношенням у сумiшi
-
Раннiй пiслеоперацiйний перiод
-
Цукровий дiабет
-
Гостра недостатнiсть нирок (крiм нефрамiну)
-
Природженi порушення обмiну амiнокислот
-
Сепсис
-
Швидкiсть iнфузiї не повинна перевищувати 0,1 г/кг/год
-
Швидкiсть iнфузiї не повинна перевищувати 0,5 г/кг/год
-
На кожний грам введених амiнокислот потрiбно ввести 105-147 кДж (25-30 ккал), а за умов стресу i бiльше 147-314 кДж (35-70 ккал)
-
На кожний грам введеного азоту амiнокислот потрiбно ввести 837-1256 кДж (200-300 ккал)
-
Потрiбно регулювати склад амiнокислот у сумiшi залежно вiд патологiї печiнки та нирок
-
0,5-1,0 г/кг
-
1,0-2,0 г/кг
-
2,0-3,0 г/кг
-
3.0-4.0 г/кг
-
0,3-0,5 г/кг
-
0,6-1,0 г/кг
-
1,2-1,5 г/кг
-
1.6-2.0 г/кг
-
Дефiцит мiдi призводить до порушення обмiну залiза з усiма наслiдками
-
Дефiцит мiдi призводить до демiелiнiзацiї нервових волокон
-
Мiдь необхiдна для нормальної функцiї зору
-
При нестачi мiдi порушується репродуктивна функцiя
-
Дефiцит мiдi призводить до дегенеративних змiн серцево-судинної системи
-
Дефiцит фосфору призводить до розвитку парезу i паралiчу кiнцiвок
-
Дефiцит фосфору спричинює порушення функцiї мозку, анорексiї та астенiї
-
Дефiцит фосфору призволить до уповiльнення процесiв регенерацiї, зниження синтезу фосфолiпiдiв i фосфопротеїдiв
-
Дефiцит фосфору викликає серцеву слабкiсть, пiдвищує потребу організму в киснi
-
Дефiцит фосфору призводить до втрати нюху та слуху
-
Введення недостатньої кiлькостi залiза призводить до швидкого розвитку його дефiциту
-
Залiзо необхiдне для нормального травлення
-
Дефiцит залiза призводить до порушення процесiв бiологiчного окиснення
-
Дефiцит залiза призводить до залiзодефiцитної анемiї
-
Дефiцит кобальту в органiзмi призводить до розвитку анемiї
-
Дефiцит кобальту зумовлює зменшене утворення цiанокобаломiну (вiт B12)
-
У випадках дефiциту кобальту знижується порiг рецепторiв болю
-
Дефiцит кобальту спричинює порушення функцiї печiнки
-
Збiльшення глiконеогенезу в печiнцi
-
Зниження глiконеогенезу в печiнцi
-
Стимуляцiю вивiльнення глюкагону
-
Зниження окиснення амiнокислот у печiнцi
-
За наявностi нормальної товстої кишки ентеральне живлення можливе навiть за умови збереження 25 см тонкої кишки
-
Повинне забезпечувати у дорослої людини мiнiмум 2000 ккал за добу
-
Кiлькiсть бiлку повинна дорiвнювати приблизно 9 г за добу
-
При живленнi через назоентеральний зонд або єюностому можливе вже з перших годин пiсля операцiї
-
100 мл
-
200 мл
-
1000 мл
-
2000мл
-
Багато натрiю і мало хлору
-
Багато натрiю і багато хлору
-
Мало натрiю і багато хлору
-
Мало натрiю і мало хлору
-
Слинi
-
Шлунковому соку
-
Жовчi
-
Секретi пiдшлункової залози
-
Секретi тонкої кишки
-
Слинi
-
Шлунковому соку
-
Жовчi
-
Секретi пiдшлункової залози
-
Секретi тонкої кишки
-
Слинi
-
Шлунковому соку
-
Жовчi
-
Секретi пiдшлункової залози
-
Секретi тонкої кишки
-
Слинi
-
Шлунковому соку
-
Жовчi
-
Секретi пiдшлункової залози
-
Дуодено-єюнального сполучення
-
Тонкої кишки
-
Товстої кишки
-
Атропiну сульфату
-
Прозерiну
-
Амiтриптилiну
-
Дiхлофосу
-
Тiльки втрата води
-
Тiльки втрата натрiю
-
Втрата натрiю i води
-
Гiпокалiємiя
-
Порушення КОС
-
Гiповолемiя
-
Перитонiт
-
Сладж-синдром
-
Ригiднiсть м'язiв потилицi
-
Обмеження екскурсiй дiафрагми
-
Блокатори симпатичної нервової системи
-
Коригування водного та електролітного балансу
-
Назогастральний зонд
-
Адреномiметики
-
Великi дози прозерину
