База тестів

Щетинисте волосся є:

В дiлянцi бороди та вусiв у чоловiкiв
В дiлянцi надбрiвних дуг
По краю повiк

За типом секрецiї потовi залози є:

Голокриновими
Еккриновими i апокриновими

Пушкове волосся є:

На кiнцевих фалангах пальцiв
На гомiлках

За типом секрецiї сальнi залози є:

Голокриновими
Голокриновими i апокриновими

З потом потовими залозами видiляються:

Вода
Солi
Азотистi сполуки

iз секретом сальних залоз видiляються:

Жир
Вiтамiни
Лише гормони

Пiдсилюють захиснi (вiд мiкроорганiзмiв) властивостi шкiри:

Пiдвищене потовидiлення
Постiйне злущування епiтелiю
Кисла реакцiя середовища на поверхнi

Шари епiдермiсу:

Роговий
Блискучий
Зернистий
Шиповидний
Сiтчастий

Шари дерми:

Зернистий
Сосочковий
Сiтчастий

Будова пушкового волоса:

Стрижень
Корiнь
Мозковий шар
Кiрковий шар

У дермi є:

Колагеновi волокна
Фiбробласти
Адiпоцити
Еластичнi волокна
Аргiрофiльнi волокна

Кiлькiсть поту, що видiляється за добу (середнє без навантаження):

500 мл - 600 мл
Понад 1000 мл

Чи може шкіра бути органом імунної системи:

Так
Нi

У iмуннiй вiдповiдi шкiри можуть брати участь:

iмуннi лiмфоцити
Базальнi клiтини
Макрофаги

Шкiра депонує:

Воду
Цукор
Солi
лише вiтамiни

Шкiра бере участь в обмiнi:

Бiлкiв
Жирiв
Вуглеводiв
Солей
Лише вiтамiнiв

Шкiра виконує функцiї:

Терморегуляцiї
Органу чуттiв
Лише вироблення бiологiчних медiаторiв
Вироблення пігменту

Шкiра може видiляти з органiзму:

Лише воду
Жири
Солi

Шкiра може всмоктувати:

Лише гази
Воду
Ртуть, дьоготь, салiцилову кислоту, димексид

Формування рисунка трикутних i ромбiчних полей у плода вiдбувається на:

7 мiсяцi
6 мiсяцi

Потовi залози починають розвиватися у плода на долонях i пiдошвах у:

3-4 мiсяцi
7-8 мiсяцiв

Потовi залози на всiх дiлянках тiла, крiм долоней i пiдошов, починають розвиватися у плода в:

6 мiсяцiв
5 мiсяцiв

Секреторна трубка потової залози на долонях i пiдошвах починає формуватися у плода з:

5 мiсяцiв
8 мiсяцiв

Секреторна трубка потових залоз, крiм долоней i пiдошов, на всiх дiлянках тiла починає формуватися у плода з:

6 мясяця
9 мiсяця

Пiдшкiрний жировий шар дiлиться на часточки у плода на:

5 мiсяцi
9 мiсяцi

Кровоноснi судини глибокої судинної мережi шкiри починають формуватися у плода на:

2 мiсяцi
6 мiсяцi

Глибока i поверхнева судинна мережа шкiри вже сформована у плода:

5-мiсячного
8-мiсячного

Товщина епiдермiсу на рiзних дiлянках шкiри коливається у межах:

2,0 - 5,0 мм
0,035 - 0,98 мм

Товщина власне шкiри /дерми/ на рiзних дiлянках шкiри коливається в межах:

6,0 - 10,0 мм
0,5 - 2,5 мм
2,5 - 5,0 мм

Закладання волосся у плода вiдбувається на рiзних дiлянках неодночасно з:

2,5 до 3,5 мiс
3,5 до 5,0 мiс
7,0 до 9,0 мiс

Сальнi залози вперше з'являються в плода на:

4 мiсяцi
8 мiсяцi

Сальнi залози в плода на обличчі та волосистій частині голови починають функцiонувати на:

9 мiсяцi
7 мiсяцi
8 місяці

Колагеновi, еластичнi та аргiрофiльнi волокна починають виявлятися в плода на:

5 мiсяцi
8 мiсяцi

В перiод ембрiонального розвитку епiдермiс на всiй поверхнi складається iз базального, шиповидного, зернистого та рогового шару на:

8 мiсяцi
6 мiсяцi

При псорiазi спостерiгаються такi патогiстологiчнi процеси:

Рiзке вкорочення дермальних сосочкiв
Подовження епiдермальних виростiв

Гiстопатологiчна картина пустульозного псорiазу:

Наявнiсть внутрiшньоепiдермальних однокамерних пустул
Паракератоз
Дискератоз
Виражений iнфiльтрат у дермi

Гiстологiчно доброякiснi пухлини представленi:

Фiбробластами
Епiтелiальними клiтинами

Гiстопатологiчно спиноцелюлярний рак характеризується:

Пухлинним розростанням епiдермальних клiтин шиповидного шару
Розростанням клiтин базального шару

Про ступiнь злоякiсностi раку шкiри судять по:

Проникненню пухлинних мас за межi дерми
Проникненню атипових клiтин за межi гiподерми
Ушкодженню базального шару епiдермiсу по периферiї пухлини
Зміни кольору вогнища ураження

Гiстопатологiя хвороби Боуена:

У мальпiгiєвому шарi - атиповi клiтини i кератинiзацiя клiтин
Гранульоз

Рак сальних залоз (гiстопатологiчнi змiни) характеризується:

Клiтини диференцiйованi
Лiпоїдний матерiал у всiх клiтинах пухлини, численнi мiтози

Слизова оболонка порожнини рота вистелена:

Багатошаровим плоским епiтелiєм, що складається з зернистого і шипуватого шарів
Багатошаровим плоским епiтелiєм, що складається з базального i шипуватого шарів

Слизова язика вкрита сосочками:

Ниткоподiбними
Грибоподiбними
Валикоподiбними
Кратероподібними

Гiстологiчно: наявнiсть у клiтинах рогового шару ядер характерна для:

Екземи iстинної
Псорiазу

Гiстологiчно: гiперплазiя кератогiалiнового шару, акантоз, вакуольна дегенерацiя базальних клiтин характерна для:

Псорiазу
Червоного плоского лишаю

Гiстологiчно: у епiдермiсi спонгiоз, акантоз, незначний паракератоз характерний для:

Хронiчної екземи
Парапсорiазу

Гiстологiчно: у епiдермiсi незначний гiперкератоз, паракератоз i акантоз, внутрiшньоклiтинний набряк клiтин шиповидного шару характернi для:

Нейродермiту
Парапсорiазу

Гiстологiчно: у епiдермiсi пухир, дно його утворено базальними клiтинами в порожнинi пухиря округлi клiтини з базофiльною протоплазмою (клiтини Тцанка). Це характерно для:

Дерматиту Дюринга
Вульгарної пухирчатки

Гiстологiчно: у сiтчастому шарi дерми iнфiльтрат з епiтелiоїдних клiтин, великi клiтини з великою кiлькiстю ядер по периферiї, ближче до периферiї є лiмфоцити. Це характерно для:

Туберкульозного вовчака
Актиномiкозу

Гiстологiчно: великi скупчення базальних клiтин у епiдермiсi у виглядi тяжiв, по периферiї клiтини розподiленi радiально або у виглядi частоколу, є чисельнi мiтози. Це характерно для:

Фiбросаркоми
Базалiоми